Операція «Запад» на Західній Україні у жовтні 1947 року

5807dc7e555dd7484349d8a1Операція «Запад» була однією з найбільш масових і короткотермінових сталінських депортацій. Для населення Західної України це була справжня етнодемографічна катастрофа. Ідея проведення репресивно-виселенської акції виникла у радянських органів державної безпеки ще на початку 1947 р. Планування проводилося на рівні союзних МВС та МДБ СРСР. У такий спосіб радянське керівництво сподівалося остаточно знищити соціальну базу українського підпілля у регіоні та, врешті-решт, саме підпілля.   
Планування та підготовка
Суттєво пришвидшила реалізацію цього задуму постанова Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1947 р. «Про виселення із західних областей УРСР членів родин оунівців». Відповідно до цієї постанови передбачалося забезпечити вугільну промисловість СРСР робочою силою за рахунок родин учасників українського підпільного руху та членів УПА, яких мали скеровувати на шахти вглиб СРСР. На думку історика Т. Вронської, родини учасників підпілля за вказівкою союзного уряду мали репресувати лише через те, що імперська промисловість потребувала чергової великої партії «остарбайтерів». Для сталінського режиму було достатньо лише нагальних потреб промислового комплексу, аби безпідставно покарати величезну кількість  людей. І збройний спротив українських повстанців не був для цього підставою. Водночас потреби ГУЛАГу співпадали з інтересами української республіканської та регіональної комуністичної влади на Західній Україні, яка прагнула знищити якнайбільше родичів повстанців, аби зменшити кількість співчуваючого їм населення. На думку дослідника Й. Надольського, існувала й інша причина – необхідність прискорення колективізації західноукраїнського села, оскільки в умовах голоду 1946–1947 рр. в Україні у влади виникла проблема радянізації сільського господарства західних областей. 
Для виконання урядової постанови був складений «План заходів МВС СРСР по перевезенню спецпереселенців із західних областей УРСР» та «План оперативних заходів по виконанню розпоряджень МВС СРСР №38/3-7983 про відправлення 50 ешелонів спецконтиненту із західних областей України». 
Депортацію проводили МДБ та МВС УРСР. Ще на початку жовтня 1947 р. МВС СРСР видало вказівку про відправку у віддалені регіони СРСР із західних областей «спецконтингент» у 50 ешелонів членів родин повстанців (25 тис. сімей загальною кількістю 75 тис. осіб). Ретельність підготовки у Києві та Львові масової депортації нагадувала планування великої стратегічної бойової операції. Був спланований кожен крок, розписана кожна дрібниця: від складання списків кандидатів на виселення до підготовки транспорту, розподілу військових підрозділів по населених пунктах та визначення маршрутів переселення. У плануванні були задіяні місцеві райкоми КП(б), райвідділи МВС і МДБ. У західноукраїнські області було прикомандировано оперативний склад МДБ та МВС з інших областей. Зокрема, для організації завантаження та охорони переселенців МВС СРСР у західні області України прибув начальник конвойних військ МВС генерал-лейтенант Бочков з групою офіцерів. Для проведення заходу були мобілізовані всі автотранспортні засоби, гужовий транспорт і засоби зв’язку.
Органи залізничного МВС (10–25 осіб на село) за підтримки уповноважених райвідділів МДБ формували у селах списки для виселення і систематично перевіряли місця перебування осіб, які підлягали депортації. На початку жовтня були складені плани операції щодо кожного району. За наполегливими проханнями секретарів обкомів, затверджені МДБ плани виселення сімей учасників збройного підпілля збільшувалися, як, наприклад, у Волинській області – з 2,5 тис. до 2,7 тис. сімей.  
Для керівництва заходами з масової депортації був утворений оперативний штаб, який очолив заступник міністра внутрішніх справ УРСР М. Дятлов. Штаб дислокувався у Львові. Був встановлений чіткий графік прийому людей та відправки ешелонів за заздалегідь встановленими маршрутами. Для проведення операції було залучено 13 тис. 592 співробітника органів внутрішніх справ і військовослужбовців. В середньому біля кожного депортованого був один озброєний чоловік. Транспортування населення мало відбуватися із 87 залізничних станцій Західної України. Завчасно створили 6 спеціальних збірних пунктів: у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї та Ковелі (в одному збірному пункті могло одночасно перебувати 10 тис. 550 осіб). Зокрема, збірний пункт у Львові на станції Клепарів охоплював Щирецький, Пустомитський, Винниківський, Ново-Яричевський та Брюховецький райони. Підготовка операції здійснювалася таємно. Другорядні виконавці дізналися про неї лише перед її початком. Окрім партії, МДБ та МВС, до операції залучили господарський і комсомольський активи, «стрибки» (учасників винищувальних батальйонів). Останні проводили подвірні ревізії та опис майна селян напередодні депортації, пояснюючи це загостренням міжнародної ситуації.   
Враховуючи попередній досвід проведення виселенських акцій, аби не допустити нападів боївок ОУН на ешелони із депортованими, напередодні операції на дорогах, перехрестях, залізничних станціях та колії патрулювали війська МДБ. 
Хід операції
Виселення відбулося на підставі постанов оперативних штабів і особливих нарад МДБ західних областей. О 2-й годині ночі 21 жовтня 1947 р. багато мешканців Львова були вимушені пробудитися. До квартир ще сонних людей вривалися військові у шинелях й після нетривалого обшуку дозволяли похапцем зібрати особисті речі, після чого у вантажівках доправляли на залізницю. О 6-й годині ранку такі набіги стали відбуватися і по селах. Озброєні бійці внутрішніх військ МДБ та МВС оточували село і за списками вилучали родини повстанців, проводячи обшуки у господарствах з метою виявлення криївок та місць укриття підпільників, вилучення зброї, антирадянської літератури, друкованих засобів тощо. 
Підпілля попереджало про заплановану акцію, зокрема через поширення листівок «Ховайтеся, вас будуть виселяти». Проте точна дата виселення до кінця була невідомою, тому лише небагатьом вдалося врятуватися від депортації. Наприклад, на момент проведення виселення 21 жовтня у Рівненській області органи МДБ не виявили 338 родин (2 тис. 310 осіб), яких планували депортувати.  Деякі родини напередодні операції спробували втекти в ліс, однак більшість з них згодом схопили радянські каральні війська.  
За нашими підрахунками, в операції брали участь близько 37 тис. осіб з оперативного складу та військ МДБ/МВС, прикордонних військ, близько 8 тис. «стрибків» та 34 тис. членів радянського партійно-господарського та комсомольського активу.
Люди не мали можливості підготувати собі їжу чи теплі речі. Їх швидко вантажили на підводи або у вантажівки й доправляли до залізниць. На збірку виділяли 2 години, однак на практиці приписи керівництва часто ігнорувалися, намагаючись виконати плани за рекордно короткий час.  
Під час виселення виявляли підпільні криївки, вилучали зброю, націоналістичну літературу й антирадянські листівки, брали у полон учасників підпілля, знищували «бандитів». Траплялися випадки збройного спротиву підпілля виселенській акції, однак вони не мали значного успіху.
Про хід операції кожні шість годин доповідали міністру держбезпеки генералу С. Савченко та міністру внутрішніх справ УРСР генералу Т. Строкачу. О 10-й годині ранку вантаження «спецконтингенту» розпочалося на 53 станціях з 87-ти. У перших доповідних йшлося про «незначні труднощі», пов’язані з погодніми умовами. Зокрема, у Станіславській та Тернопільській областях лютували сильні хурделиці. Випав сніг, товщина шару якого місцями перевищувала один метр, був пошкоджений телефонний зв'язок із багатьма районами області, 500 машин стояли у заторах і не могли виїхати до залізничних станцій. У таких районах шлях спецзагонам прокладали танки і бронетехніка. Через це в інших областях використовували переважно гужовий транспорт, а наданий автотранспорт лише частково.  
У наступних повідомленнях йшлося про випадки мародерства серед місцевого населення, в яких брали участь співробітники МДБ та МВС. Зокрема, уповноважений райвідділу МДБ Рокитнянського району силоміць відібрав у людини діжку з м’ясом, яку дозволялося взяти у далеку дорогу. Чимало виконавців намагалися отримати власну користь, проводячи конфіскації майна депортованих та приховуючи його від обліку. Розкрадали майно виселенців також інші посадові особи. Загалом у Рівненській області було зафіксовано 70 випадків мародерства. Так само зловживали своїм владним становищем і функціонери різних рангів у Львівській області. Крали все, що могли вкрасти. Траплялися і гірші випадки. Зокрема, у с. Новосілки Здолбунівського району один із оперативних працівників МДБ убив шестирічну дитину місцевої селянки, яку не виселяли.  Вона просто потрапила від «гарячу» руку.
Вже у четвертому повідомленні о 20-й годині вечора 21 жовтня 1947 р. кількісні показники операції значно збільшилися, хоча вантаження в ешелони відбувалося дуже повільно. Лише на 9 станціях з 87-ти воно було завершене. Жоден з ешелонів, підготовлених до відправки на північ СРСР, не вирушив до місця призначення. Лише наступного дня, 22 жовтня 1947 р., почався рух депортованих по залізниці. О 6-й годині 38 хвилин ранку перший ешелон, в якому було 1 293 осіб, рушив зі станції Ковель за адресою станція Усятин Томської області. Через 20 хвилин зі ст. Львів-Клепарів у тому ж напрямку вирушив другий потяг, в якому знаходилася 1 тис. 878 осіб. А далі з інтервалом у 2-4 години такі ж ешелони один за одним відправлялися із залізничних станцій Чорторийська, Луцька і Ковеля.  Хід операції поступово входив у заплановане русло. Місцеві партійні бонзи прагнули продемонструвати перед вищим керівництвом свою сумлінність у виконанні завдання партії і перевиконували планові цифри з виселення родичів учасників самостійницького руху.
Надзвичайно блискавично була проведена депортація у Рівненській області. У більшості сіл операція зайняла всього 3-4 години.  За одну добу здійснили примусове виселення у Волинській та Львівській областях. Тернопільську та Дрогобицьку області також зарахували до «передових» у проведенні депортації.
По обіді 23 жовтня 1947 р. було навантажено 24 тис. 799 сімей, 73 тис. 428 осіб були вивезені у 34 ешелонах з 44 запланованих. Після цього ще три дні меншими партіями на північ СРСР вирушали ешелони з родичами українських повстанців і підпільників. Операція «Запад» завершилася 26 жовтня 1947 р.
Підсумки та наслідки депортації
Загалом із західних областей України (за винятком Закарпатської) було виселено 26 тис. 332 сімей (77 тис. 291 осіб, з них 18 тис. 866 чоловіків, 35 тис. 441 жінок і 22 тис. 279 дітей). Зокрема, з Рівненської області депортували 3 тис. 367 родин (11 тис. 347 осіб), з Волинської – 2 тис. 711 (9 тис. 50 осіб), із Львівської – 5 тис. 223 (15 тис. 920 осіб), з Тернопільської – 5 тис. (13 тис. 508 осіб), зі Станіславської – 4 тис. 512 (11тис. 883 особи), з Чернівецької – 613 (1 тис. 627 осіб), з Дрогобицької – 4 тис. 504 (14 тис. 456 осіб). За соціальним складом серед депортованих сімей переважали середняцькі селянські родини, які становили економічну основу західноукраїнського села, що призвело до руйнації традиційної соціальної структури.
 Більшість депортованих – 21 тис. 197 сімей (61 тис. 66 осіб) було скеровано на роботу у вугільну промисловість східних районів СРСР, решту – 5 тис. 264 сім’ї (15 тис. 202 осіб) відправили в Омську область, де надалі використовували їх на промислових підприємствах та у сільському господарстві. Сотні виселених літніх людей і дітей померло під час транспортування на північ СРСР. Під час довгої дороги на схід 875 виселенців намагалися втекти з ешелонів,  515 з них схопили конвоїри.
Серед виселених було чимало вдів і сиріт, чоловіки і батьки яких загинули в роки боротьби з тоталітарним режимом. До практики репресій проти них сталінське керівництво вдавалося ще під час «Великого терору» 1937–1938 рр., а також у 1939–1941 рр. під час «радянізації» Західної України.  Після війни принцип колективної відповідальності вкотре був апробований на рідних загиблих вояків УПА та членів ОУН. Його мета – докорінно винищити всю родину, хоча б один із членів якої брав участь у збройному опорі  радянській владі.
Масові жовтневі депортації 1947 р. із Західної України були найбільшими серед усіх інших,  проведених сталінським режимом з метою «пацифікації» регіону у повоєнний період.  Злочинна акція проти людяності зумовила суттєве зменшення сільського населення, порушила статеву та вікову структуру мешканців Західної України. В атмосфері страху і терору селяни стали активніше записуватися у колгоспи, аби убезпечити себе від можливих репресій. Депортація пришвидшила колективізацію західноукраїнського села та знекровила соціальну базу українського націоналістичного підпілля.

Відбулась нарада з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів Тростянецького району

DSC 002320 жовтня відбулась нарада для директорів середніх  загальноосвітніх  шкіл району. У роботі наради взяли участь голова районної державної адміністрації Леонід Лобань, заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний, керуюча справами виконавчого апарату районної ради Валентина Піган,начальник відділу з питань спільної власності територіальних громад району виконавчого апарату районної ради Наталія Шимко, начальник відділу освіти райдержадміністрації Ольга Ільченко, керівники середніх загальноосвітніх, позашкільного навчальних закладів.         Основною темою зібрання  став розгляд нового Закону України «Про освіту», який вступив у дію з 28 вересня 2017 року. Начальник відділу освіти райдержадміністрації Ільченко Ольга Федорівна звернула увагу на основні зміни, які відбулись у вказаному законі, а саме: керівник закладу буде обиратися на конкурсній основі,  з яким буде укладено контракт відповідно до законодавства; навчальним  закладам пропонується обрати один із трьох статусів: бюджетна установа, неприбутковий заклад освіти та прибутковий заклад освіти;  директори закладів освіти зможуть самостійно, без погодження з  органами управління, розпоряджатися грошовими надходженнями від провадження статутної діяльності, зокрема від платних послуг. Звернула увагу на те, що  перехід на автономний статус та господарський розрахунок це позитив, адже заклади освіти зможуть покращити свій матеріальний стан, надавати додаткові стимули для педагогів, що підвищить якість навчання. Також у новому законі значно розширюються повноваження засновника закладу освіти та багато інших аспектів щодо якості надання освітніх послуг.
     Також на конференції було приділено велику увагу стану протипожежної безпеки у навчальних закладах освіти. Спеціалісти із відділу надзвичайних ситуацій вказали на ті недоліки,  які є у школах, а це і несправність вогнегасників, і протипожежної сигналізації, захисних засобів та інше. Важливим було питання готовності закладів освіти до опалювального періоду та успішності його проходження. Леонід Лбань  звернув особливу увагу на ряд проблем і поставив контрактні завдання перед відділом освіти.
       Виконуюча обов’язки завідувача комунальної установи «Тростянецький районний методичний кабінет» Світлана Лещенко  повідомила присутнім про початок конкурсу «Кращий учитель 2018 року» та початок проведення олімпіад серед вихованців шкіл  по ряду  предметів, що викладаються у школах.   
  Також було розглянуто ряд питань, що стосувались фінансового забезпечення, зокрема закупівлі товарів різного вжитку  через систему «PROZORO» її переваги і недоліки, безпечних умов праці та інше.
 
DSC 0012DSC 0018DSC 0035
DSC 0041DSC 0048DSC 0060
 

Медична реформа. Що зміниться з 2018 року

image001Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо медичної реформи, яка стартує вже з наступного року. Реформа передбачає запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я – перехід від фінансування медзакладів згідно кошторису до оплати державою фактично наданої медичної допомоги конкретній людині. «Гроші йтимуть за пацієнтом» - людина звертається в медичний заклад, до конкретного лікаря за допомогою, а держава перераховує кошти в медзаклад, в якому працює лікар, або безпосередньо лікарю, якщо він має власну практику.
У 2018 році нова модель фінансування охорони здоров’я запроваджується на первинній ланці меддопомоги – за нею працюватимуть сімейні лікарі, терапевти, педіатри. На інших рівнях – вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) вона буде запроваджена поступово до 2020 року. Жодних змін у медичному обслуговуванні людей на цих ланках - у лікарів-спеціалістів, в лікарнях, спеціалізованих медзакладах – з наступного року не відбудеться.
Як відбудеться перехід на нову систему фінансування меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри?
Буде створено Національну службу здоров’я (спеціальний орган виконавчої влади), яка перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам та лікарям-ФОПам за надання меддопомоги людям. НСЗУ укладе угоди з УСІМА медичними закладами і гарантує фінансування відповідно до кількості пацієнтів, яким в цих закладах надають меддопомогу. Фінансування буде проводитись на умовах попередньої оплати.
Людині потрібно буде обрати свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра та підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Медичний заклад, лікар-ФОП повідомляє НСЗУ про кількість пацієнтів, з якими підписано угоди. НСЗУ перераховує їм кошти за обслуговування громадян згідно з встановленими тарифами.
Фінансування медичної допомоги через НСЗУ забезпечить головне - єдині стандарти надання меддопомоги та рівний доступ до медичних послуг для кожного громадянина, незалежно від прописки. Саме держава гарантуватиме, що кожному громадянину, який звернеться до сімейного лікаря, буде надано допомогу безкоштовно. А лікар гарантовано отримає гроші за свою роботу, згідно з встановленим тарифом, незалежно від того, де він працює – у великому місті чи сільській місцевості. Фінансування поліклініки, де працює лікар, амбулаторії чи лікаря-ФОПа буде відбуватись з державного бюджету і не залежатиме від фінансової спроможності місцевої громади чи прихильності місцевих чиновників. Воно залежатиме виключно від кількості громадян, яким в медзакладах надали допомогу.
У свою чергу, місцеві громади мають всі можливості для розвитку медичних закладів, адже вони залишаються їх власниками. Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити медичну мережу, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до амбулаторій, оплачувати додаткові медичні послуги для мешканців громади. 
Перехід на нову систему фінансування буде поступовим, на перехідний період частково буде збережено діючу систему фінансування медзакладів – через субвенцію місцевим бюджетам, як це відбувається зараз.
 
image001image002

Відбулось зlасідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам

DSC 003219  жовтня заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний провів засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
У ході засідання на розгляд комісії виносились подання управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам – щомісячної адресної допомоги (інформувала Таїсія Шаргородська – начальник відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення УП СЗН); подання Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (інформувала Любов Паламарчук – начальник відділу контролю за правильністю призначення пенсій та соціальних допомог УП СЗН); лист Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо списків внутрішньо переміщених осіб, яким зупинено видаткові операції і які надійшли від АТ «Ощадбанк» до Пенсійного фонду України на центральному рівні ( інформувала Таїсія Шаргородська – начальник відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення УП СЗН).
 
DSC 0034

Лікарі отримуватимуть гідну оплату, людина – якісні медичні послуги

Впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» означає, що оплата роботи лікаря буде залежати від кількості пацієнтів та якості послуг, які він їм надає. Людина обирає лікаря, медичний заклад, до якого звернутись за допомогою. І саме до цього лікаря й медичного закладу прийдуть бюджетні гроші за надання медичної допомоги саме цій людині згідно встановленого тарифу.
За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде. Хороший лікар матиме більше пацієнтів і відповідно більшу зарплату. Лікарі та лікарні конкуруватимуть за пацієнтів і будуть зацікавлені підвищувати якість своїх послуг.
Нагадаємо, що Верховна Рада поточного тижня розглядатиме урядовий законопроект щодо медичної реформи. Його ухвалення призведе до системних змін в охороні здоров’я та забезпечить надання кожному громадянину країни якісних медичних послуг. Вже наступного року розпочнеться перший етап реформи з первинної ланки медичної допомоги – сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів. На інших рівнях реформу буде впроваджено до 2020 року.
image005

Відбулася нарада-семінар з посадовими особами місцевого самоврядування

DSC 000619 жовтня відбулася нарада-семінар, яку проводили голова районної ради Людмила Скапровська та голова районної державної адміністрації Леонід Лобань.
У ході наради розглядались питання про законодавчі нововведення щодо пенсійного забезпечення населення (інформувала Світлана Сауленко - заступник начальника Бершадського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Вінницької області); про  зміни в законодавстві  України  щодо забезпечення населення субсидіями та соціальними допомогами (інформувала Наталія Томін – начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації); про поновлення реєстру дітей та сімей пільгової категорії (інформувала  Аліна Горбата -  завідувач сектору з питань сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації); про рекомендації науково-практичної конференції по питанню добровільного об’єднання територіальних громад, що відбулась у Хмельницькій області (інформувала Людмила Скапровська – голова районної ради).
У роботі наради взяли участь керівники територіальних громад району, секретарі та  уповноважені з соціальних питань місцевих рад району, відповідальні працівники районної ради.
 
DSC 0006DSC 0021DSC 0026

Медична реформа передбачає чіткий перелік медичних послуг, які оплачуватиме держава

Медична реформа, сприятиме  ефективному використанню бюджетних коштів, спрямованих на медицину. У 2017 році розмір медичної субвенції з держбюджету складає 55,5 млрд.грн., або 2,1% ВВП. Третина цих коштів фактично втрачається - через утримання непотрібних приміщень, неефективне використання, корупцію. Зараз замість того, аби оплачувати медичні послуги для людей, держава «спалює» ці гроші, утримуючи площі медзакладів, сплановані за нормативами 1970-х років. Впровадження реформи передбачає, що держава припинить виділяти гроші лікарням тільки за те, що вони існують. Кошти платників податків будуть надаватись за лікування людей, які до цих лікарень звертаються. В проекті бюджету-2018 уряд заклав рекордну суму на фінансування сфери охорони здоров’я - 113,9 млрд.грн. і проведення реформи дозволить використовувати бюджетні кошти максимально ефективно.
Також, як відмічає заступник голови – директор департаменту освіти та науки Вінницької облдержадміністрації Ігор Івасюк, медична реформа передбачає чіткий перелік медпослуг, які оплачуватиме держава. «Запроваджується програма медичних гарантій, буде визначено перелік медичних послуг, які на 100% оплачує держава. Перелік щороку визначатиметься Кабінетом Міністрів. Ці послуги та ліки громадяни дійсно отримають безкоштовно» - відмічає Ігор Івасюк.
 Гарантовано безкоштовною буде:
  • екстрена допомога (невідкладна допомога - термінові операції, в тому числі гострий серцевий напад, інсульт, апендицит, переломи);
  • первинна допомога (допомога лікарів первинної ланки – педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, що працюють в поліклініках, амбулаторіях, мають приватну практику)
  • паліативна допомога (допомога пацієнтам, що мають смертельні захворювання, щоб полегшити їх страждання, перш за все надання адекватного знеболювання)
  • медична допомога дітям до 16 років
  • медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами
Обсяг коштів на програму медичних гарантій буде закладатись в розмірі не менше 5% ВВП.
До гарантованого пакету послуг не входять естетична медицина, ліки недоведеної ефективності. Також необхідно буде повністю оплачувати вартість звернень до лікарень без направлення лікаря, крім екстреної допомоги.
 
2

ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області визначило перелік товарів, заборонених для реалізації на сільськогосподарських ярмарках

Image1Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області інформує:
          
На  ярмарку  забороняється  реалізація  таких товарів:
-         з  простроченим терміном реалізації;
-         без супроводжуючих документів, що засвідчують їх якість та безпеку;
-         кондитерські вироби з кремом;
-         фаршировану рибу, салати, заливні страви.
-         продаж  продовольчих  товарів  непромислового  виготовлення, які  не мають ветеринарно-супровідних  документів, а також без дотримання відповідних умов для зберігання та продажу;
-         з  порушенням  цілісності  упаковки і в забрудненій  тарі, без  етикеток (або листків-вкладишів)  і  без наявності  на  етикетці (аркуші-вкладиші) інформації, що наноситься  відповідно  до  вимог діючого законодавства;
-          домашня консервація;
-         м’ясні та молочні продукти без наявності санітарно-ветеринарної експертизи та умов їх реалізації;
-           дикорослі гриби;
-        м'ясо та риба копчені домашнього виготовлення.

В Оляниці урочисто відкрили площу перед сільським будинком культури

DSC 001118 жовтня на території Оляницької сільської ради відбулось свято з нагоди відкриття площі перед сільським будинком культури.
На святкуванні було багато гостей, серед яких: голова районної державної адміністрації Леонід Лобань, голова районної ради Людмила Скапровська, заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний, директор ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» Ігор Лещенко, заступник директора ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» Геннадій Штефан, директор Оляницької філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» Сергій Цимбалюк, Оляницький сільський голова Володимир Оліцник, а також жителі та гості села Оляниця.
Голова райдержадміністрації Леонід Лобань привітав усіх присутніх зі святом відкриття та побажав нових здобутків та успішної співпраці з інвесторами, завдяки яким і відбулося це чудове свято. «Я щасливий, що на території нашого району є такий інвестор, який дбає про громаду і дарує можливість жити краще, жити по європейки. Маю надію, що в майбутньому наша співпраця тільки покращуватиметься і приноситиме нові корисні плоди».
До привітальних слів також приєдналися голова районної ради Людмила Скапровська, сільський голова Володимир Олійник, а також директор ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» Ігор Лещенко, який побажав усім присутнім доброго здоров’я, благополуччя та зауважив, що  співпраця буде тільки продовжуватись, а в найближчому майбутньому планується продовження робіт та будівництво фонтану  на площі перед сільським будинком культури.
Святковий концерт з нагоди урочистого відкриття присутнім подарували студенти Тульчинського училища культури.
 
DSC 0005DSC 0011DSC 0016
DSC 0022DSC 0048DSC 0055
DSC 0065DSC 0072DSC 0073
DSC 0079DSC 0090DSC 0096
 

З початку року за землі Вінниччини сплачено понад 565,3 млн. грн.

podatokВпродовж січня-вересня 2016 року до місцевих бюджетів територіальних громад Вінницької області надійшло 565 мільйонів 301,1 тисяча гривень плати за землю. Як зазначає начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Руслан Осмоловський – це на 94 мільйони 272,8 тисяч гривень більше ніж було сплачено за аналогічний період минулого року.
Посадовець зауважує, що у сумарному еквіваленті плата за землю займає третє місце серед бюджетоформуючих податків загальних доходів територіальних громад Вінниччини. Наразі її доля у надходженнях місцевих бюджетах регіону наближається до 13 відсотків.
Із загальної суми надходжень за землю 78 відсотків або 440 мільйонів 963,5 тисяч гривень сплачено підприємствами, установами та організаціями. Решта – це внесок громадян – власників або користувачів землі.

Сторінка 1 з 376

Відправити в DeliciousВідправити в DiggВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в StumbleuponВідправити в TechnoratiВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в BobrdobrВідправити в LiveinternetВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в VkcomВідправити в Yaru